Велика різниця або до чого ми звикаємо в Канаді

Поки ще свіжі спогади про життя в Україні, спішу написати про те, до чого ми пристосовуємось в Монреалі. 

Відразу ж зазначу, що ми багато подорожували з чоловіком за кордон, і з радістю відзначали, що культурна столиця України - місто Львів, в якому жили, з кожним роком все більше схожий на європейське містечко. І за рівнем обслуговування навіть в державних установах, я вже не кажу про приватний сектор. І архітектурна спадщина Австро-Угорщини нікого не залишить байдужим. Все більше відкривається кафе-музеїв, де влаштовують справжні перфоманси для залучення туристів. Люди відкриті, привітні і креативні. 

Це я до того, що багатьох ньюкамерів дивують в Канаді речі, до яких я звикла ще в Україні. Проте, складаючи список цікавинок, я була вражена його довжиною. Довелося вибирати щось пояскравіше. 

Отже, представляю на Ваш суд, мої неупереджені читачі, свій суб'єктивний рейтинг.

З Новим роком!!!

З Новим роком!!!
Мої любі рідні та близькі, за ці 3 місяці Ви стали ще ціннішими. В міграції страшенно бракує фізичних обіймів. Тому, обіймаю Вас своїми думками, спогадами та побажаннями миру, добра і любові! Люблю Вас! З Новим 2017 роком!
P.S. А фото різдвяного Монреалю огорнуть святковою атмосферою.

Центр науки Монреаля | LE CENTRE DES SCIENCES DE MONTRÉAL

Не для слабких нервів!!!
А для любителів анатомії та зоології. Ось таку виставку в центрі науки (LE CENTRE DES SCIENCES DE MONTRÉAL) нам довелось відвідати. Побачене мимоволі викликало протилежні емоції: і захоплення досконалою роботою майстрів, і цікавість, і огиду, і співчуття, і страх. Мене з дитинства цікавило, як там все всередині нас влаштовано та функціонує. Мене готували до вступу і у медичний ВНЗ. Захоплено споглядала по телебаченню проведення хірургічних операцій. І як кожен малий українець, який проводив літо у селі, я бачила органи тіла і тварин, і птахів. Але тут...
Прийшов час і для Ваших емоцій, мої допитливі.

Ярмарок квебекських виробників

В рамках вивчення французької в коледжі уся наша група побувала на ярмарку товарів підприємців Квебеку. Було дуже цікаво, пізнавально, а місцями навіть смачно ;-) 

Правда, алкогольні напої вони виробляють, як правило, з яблук, груш, ягід і, звичайно ж, з кленового сиропу. Але ми знайшли вино з ванкуверського винограду, бо ж хто шукає, той...))) 

Оцініть і Ви, мої допитливі друзі, товари, які користуються попитом у населення Квебеку. 

P.S. Можливо, виникнуть питання, з радістю відповім!
Багато фото далі

Bank of Montreal

А ось цей мій допис опубліковано на сайті vancouverok.com російською.

Готова посперечатися з тими, хто впевнений, що обслуговування в банках країн колишнього СРСР лишає бажати кращого.

Ось вже 3 місяці, як ми з сім'єю живемо в Монреалі, і тільки недавно я нарешті стала щасливою власницею кредитної картки. Як Ви розумієте, мої дорогі читачі, в розвинених капкраїнах з ринковою економікою людина без кредитки зовсім і не людина. Принаймні не цілком повноцінний член процвітаючого суспільства. Тут все грошові відносини, як ось іпотека, створення свого бізнесу, навчання або просто без шуби життя своє тепер не уявляю, побудовані на кредитах. У Канаді кредитка не просто шматок пластику. Вона початок цілої кредитної історії Особистості! У пострадянських країнах можна понабирали купку і ще трохи кредитів, запросто пустивши пил в очі ласим на видачу дорогих грошиків співробітникам банків. У Канаді ж малесенька плямочка на твоїй кредитній історії призводить до незворотних і сумних для тебе наслідків.

Фізкультура для малюків

Нажаль, більшість гуртків доступні лише для діток після 5 років. А так хочеться направити здавалося б невичерпну енергію наших бешкетників у правильне русло. 

Але зазвичай малюку не комфортно без підтримки батьків. Канадці вирішили цю проблему просто. В спортзалу школи щонеділі приносять різноманітне приладдя для фізичної активності діток від 0 до 6. І півдня ти бавишся тут зі своїм чадом, що приносить взаємне задоволення і навантаження на всі групи м'язів. 

Все геніальне просто 😉

Зоопарк

Неймовірно сподобалось! Гуляєш, наче у лісі, та ще й

розглядаєш звірів і птахів. Відчуваєш повне єднання з природою. Єдина гірчинка - шкода звірів. І хоча умови їх утримання чи не ідеальні, максимально наближені до природних, та решітка все рівно є. 

Серед тих зоопарків, в яких ми були в Україні, найбільше сподобались рівненський і ялтинський. В Рівному багатьма тваринками опікуються спонсори. В Канаді-це частина культури і допомогти можуть усі охочі. На одному з фото Ви можете побачити дошку з іменами тих, хто перерахував бодай 25 доларів на утримання зоопарку. Сума для канадця невелика, а самолюбство ім'я, вписане в історію зоопарку, тішить. Можна, звичайно, й більше 100 000 доларів перерахувати, тоді Ваше ім'я буде очолювати дошку благодійників.

Є й інша дошка, на якій паспорти з фото тварин. І якщо би Ви хотіли допомогти саме цій тваринці, то Ваше ім'я буде вписано у її паспорт! Також регулярно проводяться додаткові платні заходи, такі як годування рисі, або ж ближче знайомство з любителями темряви.