четвер, 15 грудня 2016 р.

Bank of Montreal

А ось цей мій допис опубліковано на сайті vancouverok.com російською.

Готова посперечатися з тими, хто впевнений, що обслуговування в банках країн колишнього СРСР лишає бажати кращого.

Ось вже 3 місяці, як ми з сім'єю живемо в Монреалі, і тільки недавно я нарешті стала щасливою власницею кредитної картки. Як Ви розумієте, мої дорогі читачі, в розвинених капкраїнах з ринковою економікою людина без кредитки зовсім і не людина. Принаймні не цілком повноцінний член процвітаючого суспільства. Тут все грошові відносини, як ось іпотека, створення свого бізнесу, навчання або просто без шуби життя своє тепер не уявляю, побудовані на кредитах. У Канаді кредитка не просто шматок пластику. Вона початок цілої кредитної історії Особистості! У пострадянських країнах можна понабирали купку і ще трохи кредитів, запросто пустивши пил в очі ласим на видачу дорогих грошиків співробітникам банків. У Канаді ж малесенька плямочка на твоїй кредитній історії призводить до незворотних і сумних для тебе наслідків.


Ми з чоловіком, як і всі іммігранти, відразу ж по приїзді в Монреаль попрямували прямісінько до банку. Наш вибір припав на ВМО - банк Монреаля, головний офіс якого, за старою канадською традицією, знаходиться в Торонто. Обслуговували нас, як на VIP-рівні: окрема кімната, дітям окуляри з логотипом і розмальовки, нам водичку і дебетні карти одразу. А для замовлення кредиток попросили прийти завтра. Уже насторожило, чому не замовити їх сьогодні? Ну ок, ми ж не обізнані в тонких питаннях банків Канади, повернулися на наступний день. Замовили кредитки, сказали 10 днів їх чекати.

Поки ж переїхали вже в свою квартиру. Чоловік відразу ж написав нашому менеджера емейл, вказавши нову адресу.

Через 10 днів у поштовій скриньці щасливий чоловік виявив свою кредитку. Моєї немає. Пишемо знову лист. Відповідь: все ок, ми вже відіслали вам, чекайте. Ми терплячі, звикли чекати, чекаємо ... Ні. Пишемо. Відповідь: вона приходила вам, чого не забрали? Ось кредиточка знову в банк і повернулася. Ну добре, знову вам відсилаємо її, а ви вже пильнуйте, не пропустіть цього разу!

І знову ми напружилися. Хто-хто, а мій чоловік перевіряє поштову скриньку кілька разів на день. Так як любить з Китаю різні технічні новинки замовляти. Чим би дитя не тішилось) Але чекаємо знову, що ж залишається, адже віримо канадським банкам ... поки)

А кредитка все не з'являється, як Янукович в Україні)

Взялися ми дзвонити на гарячу лінію. Дай бог здоров'ячка і хороших діток оператору, який нарешті з'ясував, що в Банку Монреаля мою адресу не дописали. Як так не дописали, запитаєте Ви, мої цікаві читачі. А ось так: номер нашого багатоквартирного  будинку менеджер банку написала, а на номері квартири її мабуть відволікли. Помилку виправили, через тиждень я тримала свою кредиточку. Але! Скористатися не змогла((( Пін-код покласти в конверт забули. Чоловікові не забули. Знову дзвонимо, нам пропонують або надіслати пін-код, або відкрити на 30 хвилин можливість встановити пін в банкоматі. Ви вже встигли здогадатися, мої здогадливі, що ми вибрали другий варіант.

Ну ось, всього якихось 3 місяці і я нарешті гордо дістаю із широких зимових штанин кредитну карту.

P.S. У нас з чоловіком є ​​досвід роботи в банках України. У нюансах розбираємося і порівняти є з чим)

Немає коментарів :

Дописати коментар